А дiти потроху ростуть, виростають,
як тi пташенята, з гнiзда вилiтають...
Їх ваблять висоти, далекi країни...
Все далi та далi вони вiд родини.
I вчаться, працюють вони за кордоном...
Все рiдше та рiдше їх тягне додому.
Подзвонять по скайпу, пошлють всiм привiти...
Гадають батьки: чи щасливi там дiти?..
Чому українцi кудись вiд'їжджають
та долю далеко вiд дому шукають,
батькiв залишаючи скинутим листям?
Невже в Українi немає їм мiсця?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863054
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.01.2020
автор: Денисова Елена