Час давно шукав забавну мить,
І знову заспіває колискову,
Так як мати пригорне коли болить
Так загоїть рани у часи негоди.
Ти було сумуєш за не тим
що маєш проживати,
І життя проходить наче дим
У тумані злості від дати до дати…
Тут байдужий світ! Не правда
Це ми такі, це люди
І твій сусід це не зрада,
бо і у тебе знайдуться споруди…
Що тут коїться? Скажи мені
Де правда, вірність і любов?
Усі злі, черстві, байдужі наче злидні
Які не бояться наших молитов.
Я уже не знаю хто є хто
Чи вірний друг чи ворог
Бо продасть тебе за золото
А із зависті зітре у порох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863008
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2020
автор: _olevanda_