МАМИНІ ОЧІ
Крики - народжень!
І - подих смерті!
Цимбалів - муза!
І -скрипки плач!
Все об’єдналось
У круговерті:
У велетенський,
Земний калач.
В лю-бо-ві можна
До скону- бути!
До схочу - висміять!
До сита - вбивать!
Та тільки! -Мамині очі-
Забути! -
Повік -не можна!-
Що -зойком! -
МОВЧАТЬ...
В них - суд!
В них - совість!
В них - ласка
З неба!
Як - засторога!-
Із світу - летять...
У них -розрада!
У них - потреба!
Але над тілом -
Землі - п-е-ч-а-т-ь...
Життя - затихло...
Потреби - знято...
І... сьогоденням
Буття - тече...
Безмірна втрата:
Кріпко й затято
Скроїла серце
Своїм мечем.
Твій голос:-Мамо!-
Н-а-й-краща пісня!
Найвища цінність -
Твоя - л-ю-б-о-в!
В минуле спогад
Відкрив завісу!-
Туди повертаюсь
Я ... знов... і знов...
Кому в достатку-
До віку - бути!
І - до нестями!-
Життя- плюндрувать...
Мені ж! -Ріднесенькі! -
Очі горнути!
До серця...
Що з світу
До мене -летять...
30.09.2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862972
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2020
автор: Ганка Поліска