Тебе кохала серцем і душею
Чутно в моїй душі твій біль
Ми не жили колись сім'єю
Віра, що є у нас єдина ціль
На словах кохав лише мене
І зустрічалися занадто рідко
Сіяв неначе сонечко ясне
А час тому, є завжди свідком
Тепер перебираю в пам'яті усе
Коли закохана недоліків не маєш
Так проживаєш ти життя
Лише з роками помилки вбачаєш
Що дане долею, не перейняти
Таке повинно збутись у житті
Спробуйте, із нею ви змагатись
Відкрити якийсь мінус в почутті?
Не зможемо себе перетворити
Коли в коханні ти не маєш міри
Закрили тему, про що нам говорити?
Інколи брихнею нам вселяють віру
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862966
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2020
автор: Валентина Ярошенко