ЗАКОХАЛАСЬ ОСІНЬ У ЛІТО

ЗАКОХАЛАСЬ  ОСІНЬ  У  ЛІТО
Закохалась  осінь  у  літо
У  вирій,пташку  не  відпускає.
Ходить,  гаєм  поміж  квіти
Калині  пісню  співає.
-Моє  літо,літечко  синьооке
Серед  ночі  зіронько  ясна.
Освіти,маяком  море  широке
До  берега  веди  корабля.
Я  постою,мовчки  біля  моря...
І  ,послухаю,як  шумить  прибій.
Помрію,про  вічне  у  любові
І  черпну,водицю  із  мрій.
Сонце,ласкою  блакить  залеліє
Поніжить,на  золотім  піску.
Під  небом,мої  думи  зігріє
І  намалюю,  пейзажну  красу.
Нехай  на  хвилях  море  плюскоче
Біла  чайка  кружляє  надімною.
Голуб  голубці  про  кохання  воркоче
І  відлунюють,дивоструни  луною.
Там  пахне,  сіно  трави  запашні
Вітер,колише  золоті  жита.
Сяє,Сонце  яскраве  до  землі
Дзюрчить,водиця  з  джерела.
Я  доторнусь,крилом  синіх  гір
Зацілує,сонце  у  небокраю.
І  Назбираю,зореквіт  із  лір
Вдихну,у  щастя  у  пахощі  раю.
М.  Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862889
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: Чайківчанка