[youtube]https://youtu.be/fSbNReQ1jvQ[/youtube]
Люблю коли весна наступає,
І квіти до сонця тягнуть пелюстки.
Радію як в мене друзі бувають,
Їх завжди зустрічаю я залюбки.
Та серце моє чомусь біль крає,
Коли зневагу чиюсь бачу в очах.
І чому в житті так воно буває,
Що я не жар птиця, а просто птах?
Хтось попід небесами літає
І світ інший здається з висоти.
Він погляд на нас інший то має,
Та здається йому, що ми раби.
Як народимось рабами охрестять,
Протягом життя- такими й будемо.
Рабами нас завжди теж ховають,
Може і тому рабами живемо.
А я так хочу вирватись з оков...
І чому в житті так воно буває,
Хто на сходинку від тебе вище став,
Бачиш в його погляді...Зневажає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862875
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: dashavsky