***
Ранкова вулиця – геть сракопад суцільний
В лискучій позолоті тротуарів.
І ти по ній ідеш як на парад,
Підтягнутий як струни на гітарі.
Гладеньке дзеркало не жарт під закаблуками,
Не трюк дешевий ілюзіоніста.
Ти ненароком робиш рвучкий старт
І з розмаху вдаряєшся… об місто!
Забите ще гудіти буде довго,
Як од березової каші у дитинстві.
Така чарівна і болюча мить –
Ну як про це тобі не скласти пісню?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862829
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: Сергій Зубець