Я ЗАПРОШУЮ У ЗИМУ ВЕСНУ

Я  ЗАПРОШУЮ  У  ЗИМУ  ВЕСНУ
Я  ,запрошую  у  зиму  весну
хай  стихне,  заметіль,  хуртовина.
Вечір,  нахилить  зіроньку  ясну
засяє,  щастям  сонячна  днина.
Вікно  обліпила  сніговиця
мережить,  узором  сніжні  віти.
Сидить,  на  троні  білолиця
мете  ,  не  видно  білого  світу.
Хай  розтануть,  білі  білі  сніги
стихне,  палючий  вітрюган  ,мороз.
Розцвіте  ,пролісок  квітка  весни
Зашелестить  лист  у  верболоз.
І  нехай  зазеленіють  трави
усміхнеться,  берізці  зелен  клен
Дзвенить  муза  високі  октави
ніч,  малює  зоряний  гобелен.
Небесний  собор  двері  відкриє
і  місяць  ,молебен  прочитає.
Небо,  дощем  кригу  зими  змиє
Сонце  ,новий  день  весни  привітає.
Я,  на  скрипці  ,підберу  струну  
злетяться  ,пташки  у  зелен  гай.
Щебетанням  проженуть  журбу
крилом  лебідки  обніму  свій  рай
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862803
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.01.2020
автор: Чайківчанка