Тьмяне світло барної стійки.
прозові слова. прозорий стакан.
гарячі думки під градусом віскі.
тліє кориця. Пряний туман.
За спи'ною дощ. Хмари на стріхах.
у когось є дім - і це вже чудово!
Коли б щастя було, - мов цукор у стіках -
я напхав би кишені - і ніс би додому.
тьмяне світло барної стійки -
темніше, ніж те, що світить в кінці.
не знаю куди, та й не хочеться звідси.
поки нерви тремтять у холодній руці.
Порожніє стакан. Полумнішає світло.
думки вже снують де сховатись в обман.
сірий день дотліває, чорніє графітом.
Що тут залишиться нам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Віталій Марченко