Зібрала осінь, поспішаючи, валізи
Вдягла пальто, вуста нафарбувала
Вхопила похапцем майбутнього ескізи
І до дверей вхідних попрямувала
Та раптом зупинилася на мить
І снігів принцесу поглядом впекла
Відчула сум, що нав'язливо бринить
Лишати те, що працею звела
"Я йду", - сказала осінь тихо.
"Вже час." - прошепотіла вслід зима.
"Я повернусь! - зимі принесло ехо,
А ти пануй, господарко, нова".
©Леся Приліпко-Руснак, 02.12.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862662
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Леся Приліпко-Руснак