[b][i]
Мої коралі, перли та гердани -
Невидимі прекрасні намистини...
То не бурштин, не дорогі метали,
А з ДНК народжені клітини.
(У них любов від матері прабабці,
Кохання що за статки не відда́ла.
Завзятість від бабусиної мамці,
Що все життя в самотності страждала.
Там є терпіння море від бабусі,
Бо змалку знала, що таке біда...
Там сила духу - спадок від матусі,
Котра давно із неба спогляда...
І сьогодення маю я перлинки -
Виблискують, мов сонячна зоря,
То найдорожчі в світі намистинки,
Котрим сама яскравості дала.)
Мої прикраси вартості не мають,
Вони безцінні - мій найбільший скарб!
Мої коралі з серця мого сяють,
Ллючи у світ красу блаженних барв.
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Vita V-D