« Всі Божі діти отримали крила».
Джузеппе Марія Деза.
Узяв би я скрипку, та грати не вмію.
А роки не стерли нездійснену мрію.
І день пам’ятаю, як вперше спів скрипки
Почув від маестро - сільського музики.
Не дав мені в руки навіть потримати,
Тим паче для спроби хвилинку пограти.
- Малий ще для скрипки,- (було десять років).
Мабуть не був Вчитель для перших уроків.
Багато мелодій звучить пересічних
Сумних і веселих, пройдешніх і вічних.
В душі ж вкарбувалась мелодія дивна,
Як поклик до злету при зв’язаних крилах.
Прости мені, Боже, задавню провину:
І осуд і пам'ять – гіркоту полинну.
- Митці! Хто в душі «іскру Божу» плекає,
Звільняйте тим крила, хто ще не літає!
23.01.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862641
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Г. Орел