Разом раділи ми весні

З'їдав  вогонь  той  біль  і  страх
Далекого  й  минулого  кохання
Воно  жило  у  серці  і  в  рядках
Несло  колись  душі  страждання
Дивилася  у  дике  полум'я  вогню
Він  працював  завжди  завзято
Не  збігла  їдкая  сльоза  чомусь
В  душі  жила  любов  крилата
Давно  зітліла  в  серці  і  в  душі
Черстві  й  недоспанії  ночі
Нагадують  про  себе  у  вісні
Наповнені  тим  сумом  мої  очі
А  в  пам'яті  лишилося  і  добре
Колись  разом  раділи  ми  весні
Чарівним  сяйвом  посміхались  зорі
Тільки  для  нас  співали  солов'ї
По  -  різному  складається  в  житті
Веде  когось  кохання  у  політ
Буває  комусь    щастя  без  межі
Буває,  що  не  милий  білий  світ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862629
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Валентина Ярошенко