Хоч снігу не має, дерева не в сріблі,
Але уявімо на мить
І вже у звабливості ніжнії віти
Та казка зимова бринить
Усе виграє, зачаровує душі
Стежинка, як ніжная шаль,
А там в далині, і левади, і кручі
Огорнені в сніжну вуаль
Давайте іще, уявімо картину,
Як в сніжній красі білизна,
Таку неповторну дарує годину
Де грають у сріблі дива
Уже одяглися у шати дерева
І милі, тендітні кущі
Та ніби і поруч, а ніби далеко
Всміхається зимка мені
Прокинулась люба, але чи надовго
Мінлива, капризна зима?
І ось устеляє снігами все знову,
Даруючи сніжні дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862593
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик