Так, я не маю на тебе права,
І не шукаю, щоб ти його дав,
І не малюю тебе для забави,
На тисячах моїх фото ти ще не бував.
І я тільки хочу в тебе зазирнути
У твою найтоншу систему буття!
Спливає наш час, він чатує усюди,
А я - лише стежка для тебе нова.
І ти будеш бігти, неначе на Захід,
Я - за тобою, неначе на Схід.
Де мій закордонний безвізовий трафік
Не матиме права на твій переліт.
Тому ти - далекий, для мене доречний,
З спокус обираю одну, як незнану
З тобою, як в маренні, наче безпечнім,
Не знаючи як це, не маючи права.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862568
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Катерина Лубянська