Для чого ми на світі?
Яка у нас мета?
І чим ми відрізняємось
Від мавпи чи кота?
В усіх одні завдання
Потомство та виживати,
В усіх одні потреби
Пити, їсти, спати.
Хтось скаже: в людини розум,
А в інших його немає.
Чому ж тоді людина,
Цей розум не залучає?
Самі себе гробимо,
А потім лікуємо,
Своє життя не бачимо
Про інших ми пліткуємо.
Життя вічне прагнемо,
Усе для цього знаємо,
Завидуємо, ненавидимо
І навіть зла бажаємо.
Говоримо про одне,
А робимо друге
І так життя пройде,
А іншого не буде.
Нічого не вчимося,
Нічого не читаємо,
Ідемо тихо в прірву,
Деградуємо пропадаємо.
Усе нам навіюють
Телебачення, соц., мережі,
Усе це нас вербує,
Перейшло всі межі.
Немає ніяких цінностей,
Якщо є, то не цінуємо.
І так проходить життя
І так ми його марнуємо.
Задумайтесь на хвилину,
До чого ми ідемо,
Чи вчинками такими
Себе в житті знайдемо?
Думаєте вам не пощастило?
Виходу вже немає?
Тоді знайте любі друзі,
Хтось не живе, а виживає.
У вас ще є час,
Для того щоб почати.
Чи буде завтра, я не знаю,
Тому не варто зволікати.
Для перегляду відео вірша, нажміть на посилання
⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇⬇
https://youtu.be/QmbqT_DqsAI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862540
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Юрій Мельничок