Коли серце буває у згоді з рукою,
я малюю усе, що воно мені каже:
стіни древнього замку над Стиром-рікою,
мальовничого парку осінні пейзажі.
Я малюю і вулицю нашу, й домівку,
біля неї садок, а в нім маму і татка -
вони будуть щасливі віднині й довіку,
і не знатимуть горя, хвороб і нестатку.
Намалюю я луг у весня́ному цвіті
і, якщо кольори підібрати я зможу,
намалюю її серед трав, серед квітів,
а внизу підпишу:
"Невідомий художник".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862522
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Колосок Олександр