Сьогодні ,25 01.2010 десять років як моя мама відійшла у вічне життя.Тато ,31 01 2011 дев'ять років .А Чоловіка, немає вже три роки 07 02.2017 Всі, у вічність відійшли у заметіль зимою.Одне ,за одним через тиждень. Нехай земля вам буде пухом. Я сумую, за вами дуже дуже.
ПРИСВ'ЯТА БАТЬКАМ
Зима, заметіль... Пече, мороз лютий-
Надворі ,вирує сніжний ураган
Мені ,цю мить ніколи не забути...
Від втрати ,серце щемить, болить, до ран.
Я ,в цей, смутний день, втратила багато...
Найдорожчий скарб- матусю на землі.
Пів сиротою стала -Отча хата
Обірвалось ,життя... і очі, в сльозі.
Любові -недосказані її слова...
Згасло, моє сонце... зайшло, в тумани.
Чорна хустина... Лиє ,гірка сльоза-
Як пережити, немає вже мами.
У січні,небо дощем плаче, ридає ...
Холодом ,пронизує душу зима.
Знову, наді мною чорний ворон кряче...
Затужив, за мамою тато... Тата, нема .
Рік, за роком... море ,сліз дні і ночі
У моїм серці, поселилась журба.
Коли відходять, рідні... найдорожчі-
Не бачиш, білого світу... завжди, зима.
Сумно.... День,як чорна ніч без вас...
Сонечко ,світить...та й душу не гріє .
Так швидко пролетіли літа і час
Я ,живу, моє серденько за вами мліє.
Пробачте ,мені за розлуку літа!
За сивину, на скронях і тривоги.
Перед вами, у боргу завжди я
Дякую, за все і клонюсь у ноги .
До Всевишнього я, молюся щиро...
У Храмі ,за упокій запалюю свічу .
Несу ,червоні троянди на могилу.
І прошу, блаженство для душі у раю.
Дорогенькі батьки, без вас я сирота !
І шукаю, фотографії давніх літ.
Згадую ,тихий рай де цвіте моя весна
черпнути, радості з дитинства світ.
Я ,одинока ,як тополя у полі...
Куди ,вітер нахилить туди і гнусь.
Шмагає, душу...Роздирає, віття голі
Удаль,відлетіли голуби...Я, журюсь.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ПАМ'ЯТАЮ... ЛЮБЛЮ... СУМУЮ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862480
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2020
автор: Чайківчанка