Коли у осінь роки повернули,
А осінь, як відомо, не зима,
У інший світ життя твоє пірнуло,
І вороття ізвідти вже нема.
Зате думки осінні – наймудріші,
Мов житній сніп з достиглим вже зерном,
Дарма, що сонце гріє не тепліше,
Ті думи вистояні, мов старе вино.
Тому шануй осінню позолоту –
То колір віку. В кожного він свій.
І хоч крило слабіє для польоту,
Ще розгортай життя свого сувій.
23.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862470
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2020
автор: Ганна Верес