Немає злидням більше віри,
Нема зірок - зробились діри,
Немає сили та терпіння,
Нема прощення, розуміння.
Пусті слова, лукаві очі,
Людських надій безсонні ночі,
Одна брехня та викрутаси -
З нас вже сміються папуаси.
Блага людина скаже правду
Та діло доведе до ладу,
Не з'їсть, не вип'є, не доспить
І справу зробить - не схитрить.
Ми добре діло не зробили,
Одразу правду загубили.
Тому ці злі часи настали
Бо ми втомились заблукали.
Нема різниці: Петя, Вова....
Народ для них - дійна Корова.
Такі всі добрі, щедрі, милі,
Так щиро прагнуть жити в мирі.
Спочатку всіх благають, молять,
Лобами з льоту кулі ловлять,
Волають криком : « Ми є сила!»
З народом разом точать вила.
А далі як? Ніхто не знає.
Там я не я і хата з краю.
Немає мудрості та вміння,
Нема поваги, розуміння.
Бреши що хоч отут, одразу,
А завтра хоч всі згиньте разом.
Немає злидням більше віри,
В серцях зостались чорні діри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862425
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2020
автор: Олег Крушельницький