– Тримайся від нього подалі
Мене умовляли довкола, –
І серце у нього зі сталі,
І ягода іншого поля.
А я в окулярах ілюзій
Під ноги стелилася м‘яко
Стеблинами квітів у лузі,
Нехаяла видимі знаки.
На кого тепер нарікати?
У долі – суворі уроки:
Наочно усім на плакаті
Підкреслить неправильні кроки.
Не раз ще підсуне екзамен,
Звільнитися змусить лушпиння.
Я в інших судила те ж саме,
У чім і сама була винна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862392
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.01.2020
автор: Оксана Дністран