Хто тобі написав на віконному склі
Тиху сповідь таку таємничо - просту?
Може повість ця просто наснилась тобі -
Тихий постріл душі вхолосту ...
Хто у вітру украв його спосіб втекти,
Коли більше немає осіннього сну?!
Твого погляду залишки треба змести.
А чому, не збагну ...
Де ж воно, це вікно,
що крізь нього вже зовсім нічого нема.
Може, стало вже сном,
Бо Зима ...
Хто на цьому снігу протоптав стежку цю,
Що її так гукає душа,
І продовжує повість свою таємничо-просту,
Незнайоме спліта ...
То Зима ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862350
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2020
автор: Дружня рука