Квітка до квітки, листок до листочка —
Мама дочці́ вишиває сорочку.
Хрестить їй долю нитками до ночі,
Губи молитву до Бога шепочуть…
Вишила синім волошки зірчасті
І завиток виноградний – на щастя.
Тишу годинник розгойдує в хаті,
Вже й виколихує маки червчаті.
Усміх матусин майнув по обличчі:
--Квіти усі тобі, донечко, личать.
Ніжність дівоча – в біленьких ромашках,
Їх посере́дині вишию, пташко.
Дивиться літо з сорочки на матір,
Ллє з квіточок густі пахощі м’яти.
Білу виши́ванку гладять долоні:
--Хай оберегом буде твоїм, доню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862340
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2020
автор: Valentyna_S