Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.
Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,
а живемо надією одною.
Якщо реалізуємо своє,
яке вже узаконене роками,
не оминемо і своєї карми...
Коли і віра, й сила духу є,
а Ерато заснути не дає,
лишається приходити до тями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862067
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2020
автор: I.Teрен