Вона ішла
неквапливою світанковою ходою
розмитими дощем тротуарами
переступаючи через райдугу
через квіти і погляди що їй
дарували радісно люди
Ховалися за газетні рядки автомобілі
трамваї поступаючись їй
напоювали срібними дзвонами вітер
перехоплювали її усмішку
ультрамаринові небеса
слали їй цілунки щирі
Вона просто йшла і тіло її
світилось ранковим сяєвом
яке веселками проступало на
блідому лиці міста
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862022
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2020
автор: Сергій Зубець