Вода у річці чиста і дзеркальна,
В ній неба відображена блакить,
І диск горить на ньому сонцесяйний,
Погойдує їх вітерець легкий.
Земні розлоги, як і всю Вселенну,
Освічує проміння золоте.
П’янке повітря, ца́рини зелені,
Кульбаба уздовж берега цвіте.
Місцина дивовижна мріє в тиші,
І відпочинком пеститься душа:
Над головою шепче тихо листя,
Сріблястим блиском мерехтить вода.
Безлюдно тут, так тихо і спокійно, –
Куточок непорочної краси,
Сюди приходить буду неодмінно
Послухати природи голоси.
04.05.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861863
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2020
автор: Martsin Slavo