У зоряне небо я стрімко полину
Чудове, безхмарне, яскраве і синє
Хмаринок у ньому усіх не злічити
Але без блакиті не можна прожити?
Там, ніби країна безмежно-чудова
У зірок і місяця спільная мова
Бажання цікаві, здійснитися хочуть,
А чари небесні уяву лоскочуть
Ось сон на порозі, у ніченьку милу
І стежка побігла у синю вже днину
В мереживо вбраний, як ніби серпанок
У нічку засяє та зміниться в ранок
А зараз він звабить, красунечку-зорю,
Засяє із нею нічною красою
В таночок покличе сестричок красивих,
Щоб світ дивовижний зробити щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик