Ти зриваєш мене, як з верхів'я дерев вітер зносить зелені листки,
Відбираєш мій спокій, якого так важко щораз досягала.
Я з тобою не можу, і більше не можу ні з ким,
Бо ні з ким так приємно до болю іще не мовчала.
Ти дурманиш мене, зводиш з глузду і топиш в собі,
Розчиняєш в своїй зачарованій тихій безодні,
Позбавляєш і шансу на виграш у цій боротьбі.
Я тобою щораз обпікаюсь, а руки холодні.
Ти руйнуєш мене, як повсталий із хаосу смерч,
Божеволіє кров і шалено вдаряє в виски.
Ти - як швидкість, з якою розбитися можна на смерть.
Я з тобою не можу, та більше не можу ні з ким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861686
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Cherry tree