Сподівалась земля на волю,
Як Майданами відгула,
На жадано-щасливу долю
Від столиці і до села,
Заплативши сповна синами,
Що злетіли у небеса,
Та послала Москва цунамі –
Схід палає і не згаса!
Чом же, доле, ти відвернулась,
Ледве мріє в повітрі слід,
Під рашистів мечем зігнулась,
Як тоді, майже сотню літ?
Не дозволь себе ґвалтувати,
З духом-силонькою зберись,
Встань на повен зріст проти «вати»
І за волю святу борись!
17.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861679
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Ганна Верес