Це усе, від саджів до жанку.
Від малих до сивих дідів.
Розкладає час від світанку.
До най найостанніших днів.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і посеред Бога помру.
Це усе здавалося просто.
Це усе скінчилося швидко.
Бігли всі від тосту до тосту.
Так, що багатьох вже не видко.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і посеред Бога живу.
Це усе у снах, у безсилих.
Та у привидах наяву.
Навіть, і за крок до могили.
Я від Тебе ще чогось жду.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і до себе Бога зову.
Ю.П.
2020
https://youtu.be/qGF6Lis1QiQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2020
автор: Посух