Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.
Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілось їм жити!
Жоден до втрат доленосних не звик.
Зірка палає у Небі єдина.
Долі людські – це прихований скарб.
Щастя визбируємо по зернині.
Смуток буває у кожній родині.
Безліч в житті є відтінків та барв.
16.01.2020
© Copyright: Виктория 75, 2020
Свидетельство о публикации №120011705216
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861619
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Вікторія Лимар