Ти знаєш, зірка тулиться до зірочки,
До хмаринки пливе хмарина,
Ми з тобою – у всесвіті цяточки,
На кохання м'якенькій перині.
Ми з тобою – дві краплі у небі,
Дві росинки на спраглій траві,
Як лебідка тендітна і лебідь,
Які любляться, доки живі…
І як сиплеться сонце на збіжжя
У липневої спеки порУ,
Ми минаємо всі роздоріжжя,
Піднямаючись двох на горУ.
І натерті до крові мозолі
Болять кожному з нас, як свої.
І щодня разом дякуєм долі,
Що долаємо разом бої.
Іще мить, іще крок – і вершина…
Нам під ноги лягла висота…
Головне у житті – це людина,
Що нести допоможе хреста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861568
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2020
автор: Волинянка