О, Світи ,ясно зірко синьоока!
і осяй, доріженьку широкий шлях.
Бо вже надходить нічка глибока...
до свого гніздечка повертає птах.
О ,світи, ясно зірко синьоока!
білосніжний килим стели до ніг.
Я ,гляну на Вкраїну звисока
там де Отчий дім рідний поріг.
Я ,прилину лебідкою до воріт
а чи лиє дощ , а чи хуртовина...
Скільки, не була вдома зим і літ ?...
біля воріт, мене жде калина.
Я ,стану, під вікном біля хати...
на Різдво, батькам заколядую
Зрадіють, мені батько і мати.
притулю ,до серця і зацілую.
Різдвяна зірка покриє стіл обрусом
з'єднає ,дітей онуків в родину.
Нині, велике свято у Ісуса
День Народження -Божого Сина
Так пахне, дванадцять страв на столі!
голубці, вареники ,гриби кутя.
Ходить вертеп з зіркою по селі
Колядує, ''Бог Предвічний'' -радіє душа.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861465
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2020
автор: Чайківчанка