Все кругом пахне кавою й ароматом ялинки,
Думка миттю лукавою до Вас мчить без зупинки.
Ніжністю зачаровує й неземною красою,
Лиш шкода, що Ви десь, а не тут, не зі мною.
Вітер тихо виспівує під вікном серенаду,
Вистела зима зорями стежку для снігопаду.
Знов тендітно здіймається запах чорної кави,
…Чи було в нас серйозно все?...А чи так, для забави…
Зорі в небі вечірньому загадково сіяють,
На ялинці ліхтарики миготять і співають.
Запах чорної кави по кімнаті блукає…
Усе манить у спогади….а душа, щось чекає.
15.01.2020 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2020
автор: Валентина Рубан