Не дивись, на мене печальними очима
і поглядом колючим не зустрічай!
Бо лебідка, в польоті невловима
коли в руках, її тримаєш -то кохай!
З спогадів. давнє минуле не вертай!
давно ,весна відцвіла троянда в саду.
Докорами, моє зболене серце не край
розійшлись .дороги... без тебе, живу...
Прошу, забудь, не згадуй моє ім'я!
Гіркими слезами виплакала долю
Виглядала, тебе з доріг... край вікна,
у золотій клітці закрита у неволю.
Загубили, ключі щастя... втратили, рай
ніколи, не зацвіте літо молоде.
З журавлями, полетіла у даль
О, не дзвони ,у мене є життя нове.
Зробив, рабою обламав, пташині крила...
не бачила, світла білого світу.
Вірила ,у почуття може і любила
а без сонечка, тепла в'януть квіти.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861443
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2020
автор: Чайківчанка