Знов за вікном ідуть дощі,
А я так зимоньку чекаю.
Закрався сум в моїй душі,
Він римами на лист лягає.
Хтось тихо стукає в вікно,
Беру фіранку відкриваю.
Сумне природи полотно,
Лиш вітер - одинак гуляє.
Йому навбридло мабуть теж,
У сірих фарбах метушитись.
Скажіть, ну де ж зима, ну де ж?
Її б уже пора з'явитись.
Недочуває слів зима,
Не чує тих, що снігу просять.
Його давно чомусь нема,
Тому і сльози шибки росять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861380
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)