Поетична драма.
Заявив поет дружині:
"В нас закінчилась любов.
Я творити вже не можу,
Не кипить у мене кров.
Почуття усі затихли
І не має потрясінь.
А вони натхненню сила,
Крила злету в неба синь".
Жінці це, як грім із неба.
Їй сім'я - то це навік,
Мрії, плани про стабільність —
Разом вже дев'ятий рік.
Про дітей вели розмови,
Все придбали для життя.
Божий дар - сімейну цінність
Викидати на сміття?
Та поет був невблаганний -
Розірвали вони шлюб.
Адвокатами у жінки
Батько був та ліпший друг.
А вони юристи вправні -
Відібрали в нього все.
Пише, мабуть, вірші гарні —
До сих пір його трясе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2020
автор: Зелений Гай