- Як гарно сяють зі́рки, мамо! - Ми підем гуляти?
- Вже пізно, донечко, тобі потрібно спати.
- А як це так - світила зірка й раптом впала?
- "Не хочу жити більше я" - вона сказала.
- А коли зірка упаде - вона заплаче?
- Дарує щастя вона то́му, хто це бачить.
- Там всі на фото, а мене нема на ньому?
- Тебе шукала я тоді по світу всьому.
- А де ж раніше я була - я що хворіла?
- Ти з янголо́чками жила - літати вміла.
- Скажи, матусю, а чому не видно Бога?
- Він в небесах живе - туди тяжка дорога...
- Ось, Божий дім на небесах, а ключ від дверці?
- Він в серці схований, дитя, він в тебе в серці.
- А якщо знову буде грім і дощ з грозою?
- Тоді закрию я тебе, маля, собою.
- На ручки, мам, візьми мене - я хочу спати...
- Ходи, дитя, я тебе буду колихати.
- А мені зірка прилетить у сон із ночі?
- Так, прилетить, як тільки ти закриєш очі.
- А щастя буде і мені? Його ж так мало...
- Його шукала довго я... його шукала...
- Я знаю - щастя в небесах, де зірки сяють!
- Його знайшла я на Землі... його знайшла я...
- Це коли пташечка співа́ у тиху днину?
- Ти моє щастя на Землі, моя дитино...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861156
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2020
автор: Колосок Олександр