Засніжені алеї парку,
До себе й досі кличуть нас.
Десь вітерець присів на лавку,
Постукав сон у пізній час.
Він взяв в долоні наші руки.
Враз в казці опинились ми.
І легкими були ті кроки,
Що нас у казку повели.
Ти дарував у зиму, - літо,
Таке можливе лиш у сні.
То розквітали ніжні квіти,
То доторкалися сніги.
Як небо зорі освітили,
Ліг місяць наче діамант.
Хмарини нас взяли на крила,
Туди помчали, де туман...
Коли прокинулись уранці,
Торкнулось сонечко вікон.
Вони були в зимовім глянці,
Яким чудовим був наш сон...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861076
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)