Окраєць хліба на столі...
Він запашний, духмяний.
Згадалось: на Волині у селі,
Як хліб бабуся випікала.
Для випічки у хаті була піч,
І звичаї були у всьому.
Опару ще готовили на ніч,
В діжі, що призначалася для цього.
Діжа дубова - щось святе,
В ній тіста залишки лежали.
Додавши воду, скибку хліба - все!
Ось так опару готували.
Бабуся з сонечком вставала
І був заміс вже у руці.
Перехрестивши, тісто ще стояло,
Тоді виплескувала буханці.
Подовгу пахощі витали...
Дрова тріщали у печі.
А на столі, прикритими лежали,
Росли, підходили вже буханці.
І досі пам'ятаю запах той,
Духмяний хліб з бабусиної печі.
Відразу перехрестить, накриє рушником,
Тоді лиш пригощає, нас, малечу.
Давно забули про діжу, припарки...
В крамницях хліба - валом!
Такі шкідливі дріжжі і добавки,
Тепер вони вже правлять балом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861056
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Галина Лябук