Україно моя, ти зранене поле,
Тривогою огорнулись наші дні.
Україно моя, ти натомле доле,
Коли перестанеш палати в вогні.
І коли уже звільнишся від рабства,
Станеш вільною, сильною, міцною.
Коли очистишся ти від нахабства,
І покрокуєш твердою ходою.
Україно моя - стривожина доле,
І коли задзвенять мелодійні пісні.
Коли не будеш як перикотиполе,
І від війни не будеш здригатись вві сні.
І я вірю, що цей день скоро настане,
Господь, неодмінно зміцнить тебе.
Розвітне калина, тривога розтане,
І Його любов в тобі проросте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2020
автор: Віктор Варварич