Людино меркальтильно

Той  дзвін,  той  гомін  міста,  та  пісня  лісова,
в  тобі  людино  муки  сподвижує  і  спокій.
Пригнічать,  возвеличать,  незважені  слова…
Планеті  юній  дівці  сіроокій.  

Людино  меркальтильно,  що  мудриш  на  краю?
Не  думай  задиратись  
                                                 на  виношені  зорі.
Тобі  бо  ж  не  дістати,  із  космосу  зорю..
Ти  ще  в  малій  калюжі
                                             тонеш  наче  в  морі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861021
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2020
автор: Артур Шадура