Сьогодні…вони обівються не тільки тілами ,
І вимовлять тисячі слів не розкриючи вуст
Захмелівши водночас, як трунком, думками,
Втрачаючи пута, і межі , і глузд
А далі вже рух невтолимим бажанням,
Одним, поглинаючим їх відчуття,
І перше стає єдиним й останнім -
Удвох обминути землі небуття.
І знехтують всим і себе перевершать,
З оман посміються,з’єднаючись знов,
До самих куточків, найглибших,найменших
І втягнуть у дійство шляхетну любов.
© O.Z.11.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860915
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2020
автор: Zinthenko Olena