Похилена, гниє калина в лузі.
Тут вибито притомних до ноги.
На цвитарі померлих від ілюзій
нам віртуальних вистачить могил.
Побиті українські активісти
в "мусарці" у кайданках за "чий Крим?"
Австралія горить. Нема що їсти.
А в когось пухнуть пики від ікри.
Допоки засмагає "зе" в Омані,
в омані — весь його електорат:
він молиться всякчас небесній манні,
йому, по суті, "нечєва тєрять".
Тож далебі "гаранту" по цимбалах.
Країна укрів виживе і так.
Подумаєш.... Ракета. Вистріл. Спалах.
В Ірані збитий рашкою літак.
Тобі ТАКІ вкраїнці — осоружні?
Ну що ж. Іди об стіночку убийсь.
Цвістимуть, як раніш, за тином ружі
під запальний мацковскій шоубіз.
Вітаннячка з новеньким "два по двадцять".
Дзвінкі "какаяразнічні" слова.
Куди нам з цього лайн..ера "дівацця"?
Різдво. Колядки. Третя світова.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860873
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2020
автор: Олександр Обрій