Як стеблина в'єшся –
це людське життя,
під вітрами гнешся
в будні, чи свята.
Широчінь бездонна
й крихітна Земля...
Матір Божа донна
в зоряних полях.
Очі твої в мальвах,
в Місяця стежках...
Ми в зелених травах,
в первісних ще снах.
Все ж Небес закони
не минути нам.
Коні, мрії-коні,
пісня злет в тонах...
І прислав Ти сина –
Боже ясний наш.
Гріх нас не поглине,
бо ж пірнаєм в раж*?
10.01.2020р.
*Раж – сильне збудження, несамовитість,
шаленство.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860825
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2020
автор: Променистий менестрель