Я не маю наміру сваритися.
Не хочу кричати, битись в істериці:
Ми, як завжди, в кінці будем палко миритися,
А все сказане скриється у лютневій метелиці.
Я не хочу знову доводити, що права.
І не хочу слухати в чому правий ти.
Як завжди скажемо «дарма»
Коли зрозуміємо, що навіть праві не «ми»
Може ми саме на тій стадії?
Все навкруги здається настільки складним.
Коли ти поруч, я відчуваю себе генералом якоїсь армії
Бо несу відповідальність за те, що нарікла тебе своїм
Ти для мене більше чи просто епізод?
Ти для мене ціле, нескінченне сторіс
Уже як почали цей безглуздий хоровод,
Нумо пірнати одне в одному, як в морі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860793
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: Kariha