Сувої ностальжі. Хмільне та світле,
І жарівкове світло, й пізній час.
А ще – святково причепурені кобіти,
Які мене запрошують на вальс.
І ми вальсуєм. Орхідеї квітнуть,
Дорослі діти задивляються на нас.
Я щирий і нікому не підзвітний.
Цимбали і скрипки, ретельний бас.
І далі – лагідні вуста мені відкрито,
І блискавки чуття, і злет, і транс.
Ще потім добре так за кавою сидіти,
Смакуючи напій, зацінюючи шанс.
Ті незабутні голоси, які до раю звали.
Інтрижки та обіцянки прикрас.
Смішні обломи, небезпеки навіть.
І легкість, над усе. Мов оперá-де-франс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2020
автор: Мессір Лукас