Кобза́ре! Ти пророчив, а Україна йшла.
Бува слова болю́чі, але ж не все дарма́.
І про любов, що змалку плекає дитинчат,
Про мамину колиску і про мали́х "зайчат".
Кобза́ре! Ти співу́че показував шляхи.
Бувало серце жгуче - із волею завжди,
Боролося за правду, не лгу́чи до душі!
І про знання небесні, що з птахом на плечі,
Доно́сячи з молитви і в серце кладучи́!
Ми не забу́дем слово твоє́го "Кобзаря́"!
Із вуст в уста доно́сим і кладемо́ знання.
І правда в тво́му серці, котра́ жила колись,
Щоденно б'ється словом в молитву квітучи́сь.
03.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860771
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: kvakerok