Якщо ступив на землю, ти вже грішний,
І з перших кроків мусиш рятувати,
Як тільки оповила тебе мати,
Душі святої ореол. Всевишній
Тобі дає життя своє прожити,
Пізнати світ в усій його красі,
І розпізнати різні голоси,
І мудрості, і вартості нажити.
Із чого починається життя?
З любові мами й батьківської ласки,
З бабусиної й дідової казки,
Бува з біди й сирітського буття.
Де б не родився, лік свій час почав,
Для того, щоб почути Боже Слово
І розпочати з Ним свою розмову,
Щоби усе життя тебе навчав.
Ніхто не знає, як зустрінеш ти
Життєві знаки Божої Любові,
Можливо ноги зітреш аж до крові,
Які пройдеш дороги чи світи.
Цей час є різним, кожному своє
Потрібно пережити і відчути,
Не для людей, для Бога кимось бути,
Щоб він сказав : Ти- дитятко Моє!
Ми діти Божі, хочемо чи ні,
Свій шлях проходимо від смерті до Пізнання
І здійснюючи всі свої бажання,
До Вічного життя всі наші дні…В борні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860756
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: Ія Намачинська