Мій дім, на жаль, давно уже не мій.
Тебе нема. Камін вже охолов -
Пога́с вогонь. Лиш вітер навісни́й
За сті́нами чатує на любов.
І руки ці вже зо́всім не мої,
Та й плед бабусин більш не зігріває.
Без боротьби всі програно бої -
Моя печаль давно дійшла до краю.
Тепер цілющий чай - лише вода:
Без мрії, без фантазій, без надії.
І наостанок зболене «шкода́»
Тебе моїм теплом ще мить зігріє.
_____________________________________
09.01.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860752
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.01.2020
автор: † божевілля †